"Спаскудили саме поняття псевдо": Матіос обурилася через новини про ліфчик Кароль

Своїми думками вона поділилась на Facebook.

Українська письменниця та політична діячка Марія Матіос обурилась через "псевдоновини" про "наспіх переодягнених з кокошників у вишиванки" співачок.

"Псевдопафос. Псевдоборотьба з корупцією, з держзрадниками. Псевдо... псевдо. Як же ж вони спаскудили саме поняття псевдо, яке, очевидно, не лише в мене асоціюється із псевдами безсмертних воїнів минулого – "Грім", "Черемшина", "Боєвір". А днями таблоїди вчергове "ощасливили" посполитих, захлинаючись повідомленням, що "Тіна Кароль у пухнастому ліфчику приспустила джинси для фото на стільці". Вселенська радість, яка дорівнює "радості" колективного фото на тлі зруйнованого літака "Мрія", - написала письменниця.

Вона зауважила, що навіть у час війни нікому не заборонено любити, радіти, ділитися радістю. Однак Матіос наголосила, що десятки тисяч "таких же молодих і привабливих" жінок нині чекають на своїх чоловіків з фронту.

"Але їм нікому розповісти про свій душевний і фізичний стан, про безсоння і заламування рук, і про їхні буденні ліфчики і джинси, бо їх псевдомарафони з таблоїдами вкупі не питають, що вони насправді відчувають, чекаючи бодай смайлика в телефоні: є смайлик – значить, живий. До них нема черги софітів і фотографів – до вдів і тих, хто чекає своїх коханих з полону, та що там черги: їх ганяють, як сидорових кіз з-під адміністрацій і майданів, щоб не нагадували, не псували картинку навіть не криками і слізьми, а самим своїм існуванням", - наголосила письменниця.

Матіос додала, що артисти повинні орієнтуватися на внутрішнього цензора, публікуючи фото та відео.

"Очевидно, я занадто категорична, але той, хто заїкається про свою боротьбу за Україну на неіснуючому культурному фронті (щоб не сказати, в ситому і теплому тилу), мав би мати бодай залишки свого морального – внутрішнього – цензора, коли стає перед фотографом зі спущеними штанами чи бере в руки мікрофон на фантастичній забаві, коли через дорогу – в так само нашвидкуруч відведених для цвинтарів полях – шумить не пшениця, як Дунай, а шумлять прапори загиблих героїв. Дехто з них і не нюхав жінки...", - підсумувала вона.