Прем'єр-міністерка Ісландії долучилась до страйку проти гендерної нерівності в зарплатах

Тисячі жінок Ісландії, серед яких і прем’єр-міністерка Катрін Якобсдоуттір, відмовились працювати 24 жовтня на знак протесту проти гендерного розриву в оплаті праці

Про це пише BBC.

Уперше за майже 50 років жінки та небінарні люди в Ісландії відмовилися працювати у вівторок. "Квеннафрі", або жіночий вихідний день, був оголошений на знак протесту проти різниці в оплаті праці чоловіків і жінок та проти насильства за статтю. Особливо постраждали сфери, в яких жінки становлять більшість працівників, зокрема охорона здоров’я та освіта.

Страйк жінок став першим цілодобовим страйком жінок з 1975 року. 48 років тому страйк спонукав парламент країни ухвалити закон про рівну оплату праці вже наступного року. Нині страйкарі прагнуть підкреслити важливість жінок для економіки. Жінок і небінарних людей закликали відмовитися від оплачуваної та неоплачуваної роботи у вівторок, включаючи і домашні справи.

"Цього дня я не працюватиму, як і всі жінки [в кабінеті]", — сказала прем’єр-міністерка Ісландії Якобсдоттір напередодні протесту.

Вона наголосила, що її уряд вивчає, як цінуються професії, де домінують жінки, у порівнянні зі сферами, де традиційно домінують чоловіки. За даними профспілки вчителів Ісландії, жінки складають більшість учителів на всіх рівнях освітньої системи. Так, наприклад, 94% вихователів дитячих садків також жінки. Близько 80% працівників Національної університетської лікарні Ісландії, найбільшої в країні, – жінки.

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) вже 14 років поспіль визнає Ісландію найкращою країною в світі щодо гендерної рівності. Але і тут ситуація неідеальна. ВЕФ поставив Ісландії загальну оцінку 91,2%.

Вулканічний острів, який є однією з найбільш малонаселених країн, посідає 14 місце у світі за економічною активністю, поступаючись таким країнам, як Ліберія, Ямайка та Норвегія.

Колишня президентка Ісландії Віґдіс Фіннбогадоттір у 2015 році розповіла, що страйк 1975 року був "першим кроком до емансипації жінок в Ісландії", який проклав шлях для неї, дозволивши стати першою жінкою-главою держави у світі у 1980 році.

Цьогорічна лауреатка Нобелівської премії з економіки встановила, що на низьку зарплатню жінок впливають їхні чоловіки, а не керівництво. Економістка Клаудія Голдін дослідила, що жінки вимушені відмовлятись від більш високооплачуваної роботи, яка потребує більшої зайнятості, через хатню працю.